Складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним — це таке складне речення, у якому підрядна частина розкриває зміст опорного слова головної частини та відповідає на питання відмінків: що? про що? про кого? чи? Коротка відповідь така: якщо від головного слова можна поставити питання «що саме?» і підрядна частина це «що» пояснює, то перед вами, найімовірніше, саме з’ясувальне підрядне. Далі пояснюємо простими словами, як його розпізнати, якими сполучниками воно приєднується, де ставити кому та чим воно відрізняється від інших видів підрядних.
Приклади для орієнтації: «Учитель сказав, що завтра буде контрольна», «Я не знаю, чи прийде сестра», «Батьки запитали, коли повернеться син». У кожному з них підрядна частина пояснює слово головної частини — сказав що? не знаю чого? запитали про що? — і саме це є ознакою з’ясувального речення.
Що таке з’ясувальне підрядне простими словами
Складнопідрядне речення складається з головної та залежної підрядної частини. Підрядна з’ясувальна пояснює одне слово головної частини — найчастіше дієслово мовлення, мислення, почуття або сприйняття: сказати, повідомити, думати, вважати, знати, пам’ятати, бачити, чути, відчувати, боятися, радіти, сподіватися, питати, просити, вимагати. Саме ці слова потребують пояснення: сказав — що саме? думає — про що? боїться — чого?
Питання до з’ясувального підрядного збігаються з питаннями непрямих відмінків: що? чого? чому? про що? про кого? чи? Варто розрізняти: підмет відповідає на питання хто? що? у називному відмінку, а з’ясувальне — у непрямих. Порівняйте: «Що сталося?» — питання до підмета, а «Я почув, що сталося» — питання «почув що?» вже до підрядної з’ясувальної частини.
Ще одна ознака — підрядну з’ясувальну частину часто можна замінити одним словом або словосполученням. Наприклад, «Я дізнався, що потяг запізнюється» можна стиснути до «Я дізнався про запізнення потяга». Якщо така заміна можлива без втрати сенсу, це підтверджує, що підрядна частина виконує роль додатка, тобто є з’ясувальною.
Якими сполучниками та словами приєднується
З’ясувальні підрядні приєднуються сполучниками що, щоб, як, ніби, начебто, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, де, куди, звідки, коли, як, чому, скільки. Різниця між ними — у значенні. Сполучник що передає повідомлення про факт: «Вона сказала, що прийде». Сполучник щоб передає бажання, прохання, вимогу або мету: «Учитель вимагає, щоб усі здали зошити». Сполучник чи передає непряме запитання з сумнівом: «Я не знаю, чи буде дощ».
Сполучні слова хто, де, коли, чому приєднують непрямі запитання: «Запитай, коли почнеться урок», «Розкажи, де ти був», «Цікаво, чому він мовчить». У таких реченнях сполучне слово одночасно є членом підрядного речення, на відміну від сполучника, який членом речення не є. Це важливо для синтаксичного розбору в школі: у реченні «Я знаю, де лежить ключ» слово де — обставина місця в підрядній частині, а в реченні «Я знаю, що ключ лежить у шухляді» слово що — лише сполучник.
- що — повідомлення про факт: сказав, що прийде.
- щоб — бажання, прохання, вимога: прошу, щоб зачекали.
- чи — непряме запитання із сумнівом: не знаю, чи встигну.
- як, ніби, начебто — повідомлення з відтінком припущення або порівняння: здалося, ніби хтось кличе.
- хто, де, коли, чому, скільки — непрямі запитання: спитав, коли буде автобус.
Пунктуація: де ставити кому
Базове правило просте: між головною та підрядною з’ясувальною частиною кома ставиться завжди. «Я думаю, що все буде добре». «Мама запитала, чи поїв син». «Нам повідомили, коли прибуде делегація». Якщо речення починається з підрядної частини, кома теж ставиться на межі: «Що сказав лікар, я не розчув».
Складніше з однорідними підрядними. Якщо до одного головного слова належать два з’ясувальні підрядні, з’єднані сполучником і, кома між ними не ставиться: «Я знаю, що ти втомився і що тобі потрібен відпочинок». Але якщо сполучник що повторюється або є інші сполучники, уважно дивіться на структуру: кожна межа між головною та підрядною частиною позначається комою.
Окремий випадок — частки та складні сполучники. У сполученнях на зразок «не те що», «тому що» кома ставиться за загальними правилами оформлення цих сполучень, а не за правилом з’ясувального речення. Якщо сумніваєтеся, знайдіть межу між частинами: поставте питання від головного слова до підрядної частини та визначте, де закінчується одна граматична основа й починається інша. Саме на цій межі й потрібна кома.
Таблиця: як розпізнати з’ясувальне підрядне
| Крок перевірки | Що зробити | Приклад |
|---|---|---|
| Перший | Знайдіть опорне слово в головній частині — дієслово мовлення, мислення, почуття | Учитель повідомив, сестра боїться, я сподіваюся |
| Другий | Поставте питання від цього слова: що? про що? чи? | Повідомив що? Боїться чого? Не знаю чого? |
| Третій | Перевірте сполучник або сполучне слово: що, щоб, чи, коли, де | Що буде екскурсія, щоб усі прийшли, чи буде дощ |
| Четвертий | Спробуйте замінити підрядну частину одним словом-додатком | Дізнався, що потяг запізнюється — дізнався про запізнення |
| П’ятий | Поставте кому на межі головної та підрядної частин | Я чув, що дзвонить телефон |
Чим з’ясувальне відрізняється від інших підрядних
Найчастіше його плутають з означальним і обставинним. Означальне підрядне пояснює іменник і відповідає на питання який? чий? котрий?: «Книга, яку мені подарували, дуже цікава». З’ясувальне пояснює дієслово та відповідає на питання відмінків: «Я знаю, яку книгу мені подарували» — знаю що? Порівняйте ці два речення: у першому підрядна частина стосується слова книга, у другому — слова знаю.
Обставинні підрядні відповідають на питання обставин: коли? де? чому? як? з якою метою? Наприклад, «Ми вийшли раніше, щоб не запізнитися» — це підрядне мети, бо відповідає на питання з якою метою вийшли? А речення «Учитель вимагав, щоб ми вийшли раніше» — уже з’ясувальне, бо відповідає на питання вимагав чого? Хоча в обох є слово щоб, питання та опорні слова різні, отже, різний і вид підрядного.
Підказка для самоперевірки: знайдіть слово, від якого ставите питання. Якщо питання ставиться від іменника — означальне, від дієслова з питанням що? чи? про що? — з’ясувальне, з питанням коли? чому? як? навіщо? — обставинне. Цей простий алгоритм розв’язує більшість шкільних завдань.
Типові помилки учнів
Перша помилка — пропуск коми між частинами: «Я думаю що все добре». Правильно: «Я думаю, що все добре». Друга — зайва кома перед сполучником і між однорідними підрядними: «Я знаю, що ти втомився, і що тобі потрібен відпочинок». Правильно без другої коми: «Я знаю, що ти втомився і що тобі потрібен відпочинок».
Третя помилка — плутанина між що-сполучником і що-сполучним словом. У реченні «Я знаю, що ти сказав» слово що — сполучник. А в реченні «Я знаю, що ти сказав учора» перше що — сполучник, а в реченні «Я знаю, що лежить на столі» слово що вже виступає підметом підрядної частини. Для розбору визначте, чи можна замінити що словом яке: якщо так — це сполучне слово.
Четверта помилка — неправильний вид підрядного через сполучник щоб. Сам по собі цей сполучник нічого не доводить: він буває і в з’ясувальних, і в обставинних мети. Завжди ставте питання від головного слова. «Прошу, щоб допомогли» — прошу про що? З’ясувальне. «Прийшов раніше, щоб допомогти» — прийшов навіщо? Мети.
Як потренуватися: покрокові вправи
Вправа перша: випишіть із підручника п’ять речень зі словами сказав, думає, відомо, зрозуміло, запитав і підкресліть граматичні основи обох частин. Вправа друга: до кожного речення поставте питання від головного слова та визначте вид підрядного. Вправа третя: перебудуйте речення так, щоб підрядна частина стала на початок, і розставте коми.
Вправа четверта: складіть по два власні речення зі сполучниками що, щоб і чи та зі сполучними словами коли, де, чому. Вправа п’ята: знайдіть у художньому тексті три складнопідрядні речення та доведіть, яке з них має саме з’ясувальне підрядне. Така робота на двадцять хвилин дає більше, ніж година механічного переписування правил.
Поширені запитання
На які питання відповідає підрядне з’ясувальне?
На питання непрямих відмінків: що? чого? чому? про що? про кого? чи? Воно пояснює опорне слово головної частини, найчастіше дієслово мовлення, мислення, почуття або сприйняття.
Якими сполучниками приєднується?
Сполучниками що, щоб, чи, як, ніби, начебто та сполучними словами хто, що, який, де, коли, чому, скільки. Вибір залежить від значення: факт, бажання, сумнів або непряме запитання.
Чи завжди ставиться кома?
Так, на межі головної та підрядної частин кома ставиться завжди. Виняток — однорідні підрядні, з’єднані сполучником і: кома між ними не ставиться.
Як відрізнити від означального?
Поставте питання: який? чий? від іменника — означальне, що? про що? чи? від дієслова — з’ясувальне. Порівняйте: «лист, який надійшов» і «я знаю, який лист надійшов».
Як відрізнити від підрядного мети зі словом щоб?
Поставте питання: вимагає чого? просить про що? — з’ясувальне; прийшов навіщо? зробив з якою метою? — мети.
Наталія Шевченко, вчителька української мови, на наше прохання: «Я вчу дітей одному надійному прийому: знайди слово, від якого ставиш питання. Сказав, думає, видно, відомо, запитав — це маяки з’ясувального речення. Постав питання що саме або чи, знайди межу між основами та постав кому. Хто опанував цей алгоритм, той більше не плутає з’ясувальні з означальними та мети, а розбір складного речення перетворюється зі страху на просту послідовність кроків».
Отже, складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним — це речення, у якому підрядна частина розкриває зміст опорного слова головної частини та відповідає на питання що? про що? чи? Воно приєднується сполучниками що, щоб, чи та сполучними словами, відділяється комою та легко перевіряється заміною на слово-додаток. Запам’ятайте опорні слова, питання та кому на межі — і цей вид речень більше не викликатиме труднощів.
