ПДВ, або податок на додану вартість, є одним з найпоширеніших податків у світі. Він застосовується до товарів і послуг, які реалізуються на території країни. ПДВ сплачується покупцем при придбанні товарів чи послуг, але платником цього податку є продавець. Таким чином, ПДВ є косвеним податком, тобто він не сплачується безпосередньо державі продавцем, а стягується з покупця.

Поняття ПДВ

ПДВ є податком, який сплачується на кожному етапі виробництва і реалізації товарів чи послуг. Він нараховується на додану вартість товарів чи послуг, тобто на різницю між вартістю товарів чи послуг на вході і виході підприємства. Це означає, що якщо підприємство купує сировину за 100 гривень і продає готовий продукт за 150 гривень, то ПДВ нараховується лише на суму 50 гривень, тобто на додану вартість.

ПДВ має кілька важливих функцій. По-перше, він є джерелом доходу державного бюджету. По-друге, він сприяє рівномірному розподілу податкового бремені між різними учасниками господарського процесу. По-третє, він дозволяє державі регулювати економіку шляхом зміни ставок ПДВ на різні групи товарів чи послуг.

Як працює ПДВ

ПДВ працює наступним чином. Підприємство, яке реалізує товари чи послуги, нараховує ПДВ на ці товари чи послуги і стягує його з покупця. Після цього підприємство перераховує зібраний ПДВ до державного бюджету. Якщо підприємство має право на повернення ПДВ, тобто якщо сума ПДВ, нарахованого на вході, перевищує суму ПДВ, нарахованого на виході, то підприємство може звернутися до податкової служби з проханням про повернення надлишкової суми ПДВ.

Наприклад, якщо підприємство купує сировину за 100 гривень з ПДВ 20%, тобто за 120 гривень, і продає готовий продукт за 150 гривень з ПДВ 20%, тобто за 180 гривень, то підприємство сплачує ПДВ у розмірі 20 гривень (20% від 100 гривень) при покупці сировини і стягує ПДВ у розмірі 30 гривень (20% від 150 гривень) при реалізації продукції. У цьому випадку підприємство перераховує до державного бюджету лише 10 гривень (30 гривень – 20 гривень).

Платники ПДВ

Платниками ПДВ є підприємства, які реалізують товари чи послуги на території країни. До платників ПДВ належать:* Виробники товарів* Постачальники послуг* Торговельні підприємства* Підприємства, які здійснюють імпорт товарів чи послуг* Підприємства, які здійснюють експорт товарів чи послуг

Кожен платник ПДВ має право на реєстрацію в податковій службі і отримання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ. Після реєстрації платник ПДВ зобов'язаний ведення обліку товарів чи послуг, які реалізуються, і розрахунку суми ПДВ, який підлягає сплаті до державного бюджету.

Думки експертів

Мене звуть Іваненко Олександр Петрович, і я є експертом у сфері податкового законодавства. Як фахівець з питань оподаткування, я часто зустрічаюся з запитами щодо пояснення складних податкових термінів простими словами. Одним з таких запитів є питання про ПДВ, або податок на додану вартість.

ПДВ – це один з найпоширеніших видів оподаткування у світі. Його суть полягає в тому, щоб стягувати податок з вартості товарів чи послуг на кожному етапі їх виробництва чи реалізації. Інакше кажучи, ПДВ сплачується не тільки кінцевим споживачем, а й усіма учасниками ланцюга поставок, починаючи від виробника і закінчуючи роздрібним продавцем.

Розберімо це на прикладі. Припустимо, ми маємо підприємство, яке виробляє одяг. Це підприємство купує бавовну у фермера за 100 гривень. Потім воно переробляє цю бавовну в тканину і продає її швейній фабриці за 150 гривень. Швейна фабрика використовує цю тканину для виробництва одягу, який потім продає роздрібному магазину за 250 гривень. Нарешті, роздрібний магазин продає цей одяг кінцевому споживачу за 350 гривень.

У цьому прикладі ПДВ сплачується на кожному етапі. Фермер сплачує ПДВ з вартості бавовни, підприємство, яке переробляє бавовну в тканину, сплачує ПДВ з вартості тканини, швейна фабрика сплачує ПДВ з вартості одягу, а роздрібний магазин сплачує ПДВ з кінцевої ціни одягу.

Але тут є важливий нюанс. Кожен учасник ланцюга поставок сплачує ПДВ тільки з доданої вартості, тобто з різниці між ціною, за якою він купив товар чи послугу, і ціною, за якою він його продав. Наприклад, якщо підприємство купило бавовну за 100 гривень і продало тканину за 150 гривень, то воно сплачує ПДВ тільки з 50 гривень доданої вартості.

Це означає, що кінцевий споживач платить ПДВ тільки один раз, при покупці товару чи послуги. Усі попередні учасники ланцюга поставок вже сплатили свій ПДВ, і ця сума включена в кінцеву ціну товару чи послуги.

Підсумовуючи, ПДВ – це податок, який сплачується на кожному етапі виробництва чи реалізації товарів чи послуг, але тільки з доданої вартості. Це означає, що кінцевий споживач платить ПДВ тільки один раз, при покупці товару чи послуги, а всі попередні учасники ланцюга поставок вже сплатили свій ПДВ. Це простий і ефективний спосіб оподаткування, який дозволяє державі отримувати доходи від економічної діяльності без надмірного обтяження підприємців і споживачів.