Хто перевіряє декларації?

Що таке декларація та навіщо вона потрібна?
Хто зобов’язаний подавати декларації?
Етапи перевірки декларацій
Інструменти та методи перевірки
Наслідки подання недостовірної декларації
Роль громадськості в контролі за декларуванням
Зміни в процедурі перевірки декларацій
Проблеми та виклики в процесі перевірки

Що таке декларація та навіщо вона потрібна?

Декларація – це документ, який містить інформацію про доходи, майно та витрати особи за певний період часу. У багатьох країнах, зокрема й в Україні, декларування є важливим інструментом для забезпечення прозорості та запобігання корупції. Основна мета декларування – надати суспільству та державі можливість контролювати законність походження коштів та майна, особливо у випадках, коли йдеться про посадових осіб, які мають доступ до державних ресурсів.

Декларування не є самоціллю, а є частиною ширшої системи контролю за дотриманням законності. Інформація, отримана з декларацій, дозволяє виявляти розбіжності між доходами та витратами, а також невідповідності між задекларованим майном та реальними активами. Це, в свою чергу, може стати підставою для проведення більш детальної перевірки та розслідування.

Важливо розуміти, що декларування – це не тільки обов'язок, але й право. Право на отримання інформації про доходи та майно інших осіб, які займають відповідальні посади. Це сприяє підвищенню довіри до влади та зміцненню демократичних інститутів.

Хто зобов'язаний подавати декларації?

Перелік осіб, які зобов'язані подавати декларації, визначається законодавством кожної країни. В Україні до кола осіб, які підлягають декларуванню, належать:

• Посадові особи, які займають відповідальні посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємствах та установах.
• Судді.
• Прокурори.
• Правоохоронці.
• Депутати Верховної Ради України, депутати місцевих рад.
• Особи, уповноважені на виконання державних функцій.
• Інші категорії осіб, визначені законом.

Крім того, декларування може бути обов'язковим для членів сімей цих осіб, залежно від конкретних вимог законодавства. Важливо зазначити, що перелік осіб, які підлягають декларуванню, може змінюватися з часом, тому необхідно слідкувати за актуальною інформацією.

Етапи перевірки декларацій

Перевірка декларацій – це комплексний процес, який складається з декількох етапів:

1. Автоматизована перевірка: На першому етапі декларації проходять автоматизовану перевірку на наявність формальних помилок, невідповідностей та дублювань. Це дозволяє швидко виявити очевидні недоліки та звернути увагу на декларації, які потребують більш детальної перевірки.
2. Перевірка на предмет повноти та достовірності: На цьому етапі перевіряється повнота та достовірність інформації, зазначеної в декларації. Перевіряються дані про доходи, майно, витрати та зобов'язання.
3. Перехресна перевірка: Проводиться перехресна перевірка інформації, зазначеної в декларації, з даними інших джерел, таких як реєстри нерухомості, інформація з банківських установ, дані про транспортні засоби тощо.
4. Роз'яснення та запити: У разі виявлення невідповідностей або неясностей декларанту може бути надіслано запит з вимогою надати пояснення або додаткову інформацію.
5. Прийняття рішення: На основі результатів перевірки приймається рішення про наявність або відсутність порушень.

Інструменти та методи перевірки

Для перевірки декларацій використовуються різноманітні інструменти та методи:

• Автоматизовані системи: Спеціалізоване програмне забезпечення, яке дозволяє автоматично перевіряти декларації на наявність помилок та невідповідностей.
• Реєстри та бази даних: Доступ до реєстрів нерухомості, транспортних засобів, інформації з банківських установ та інших джерел даних.
• Аналіз фінансової звітності: Аналіз фінансової звітності підприємств, які належать декларанту або членам його сім'ї.
• Оперативно-розшукові методи: У випадках, коли є підозра на приховування доходів або майна, можуть використовуватися оперативно-розшукові методи.
• Запити до іноземних держав: У разі необхідності можуть надсилатися запити до іноземних держав з метою отримання інформації про активи, які знаходяться за кордоном.

Наслідки подання недостовірної декларації

Подання недостовірної декларації може мати серйозні наслідки:

• Адміністративна відповідальність: Штраф.
• Дисциплінарна відповідальність: Догана, попередження, звільнення з посади.
• Кримінальна відповідальність: У випадках, коли недостовірне декларування призвело до значних збитків державі або іншим особам, може наставати кримінальна відповідальність.
• Втрата посади: Особа, яка подала недостовірну декларацію, може бути позбавлена права обіймати відповідальну посаду.

Роль громадськості в контролі за декларуванням

Громадськість відіграє важливу роль у контролі за декларуванням. Завдяки доступу до інформації про декларації, громадські активісти та журналісти можуть виявляти факти приховування доходів та майна, а також порушення в процесі декларування.

Громадський контроль сприяє підвищенню прозорості та підзвітності влади, а також запобігає корупції. Важливо, щоб інформація про декларації була доступною та зрозумілою для широкого загалу.

Зміни в процедурі перевірки декларацій

Процедура перевірки декларацій постійно вдосконалюється. В останні роки в Україні було внесено ряд змін, спрямованих на підвищення ефективності та прозорості цього процесу. Зокрема, було запроваджено електронне декларування, що значно спростило процес подання та перевірки декларацій.

Також було розширено перелік осіб, які зобов'язані подавати декларації, та збільшено штрафи за подання недостовірної інформації.

Проблеми та виклики в процесі перевірки

Незважаючи на вжиті заходи, процес перевірки декларацій все ще стикається з певними проблемами та викликами:

• Недостатнє фінансування: Недостатнє фінансування органів, які здійснюють перевірку декларацій, обмежує їх можливості.
• Недостатня кількість кваліфікованих кадрів: Не вистачає кваліфікованих фахівців, які мають досвід у сфері фінансового контролю та розслідування корупційних злочинів.
• Складність отримання інформації: Ускладнений доступ до інформації з банківських установ та інших джерел даних.
• Опір з боку корумпованих чиновників: Корумповані чиновники можуть чинити опір перевіркам та намагатися приховати свої активи.
• Неефективність судової системи: Неефективність судової системи у справах про корупцію.

Думки експертів

Хто перевіряє декларації? Пояснює Олена Захарова, юрист-аналітик з питань антикорупційного законодавства.

Доброго дня! Мене звати Олена Захарова, і я вже понад 10 років займаюся аналізом антикорупційного законодавства та практикою декларування в Україні. Питання "Хто перевіряє декларації?" є надзвичайно важливим для розуміння механізмів боротьби з корупцією в нашій країні. Спробую пояснити це максимально просто та детально.

В Україні існує кілька ключових органів, які залучені до перевірки електронних декларацій посадових осіб. Їхні повноваження та підходи до перевірки відрізняються, тому важливо розібратися в ролі кожного з них.

1. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Це центральний орган, який відповідає за формування та реалізацію державної антикорупційної політики. НАЗК має найбільший обсяг повноважень у сфері перевірки декларацій.

• Автоматизовані перевірки: НАЗК використовує спеціальне програмне забезпечення для автоматичного аналізу декларацій. Система виявляє розбіжності, невідповідності та потенційні помилки в даних, вказаних у деклараціях. Наприклад, перевіряється, чи відповідає рівень доходу посадовця його витратам, чи не задекларовано майно, яке належить близьким особам.
• Повноцінні перевірки: У випадку виявлення підозрілих даних, НАЗК проводить повноцінні перевірки. Це більш глибокий аналіз, який включає запити до державних реєстрів, банків, інших органів влади, а також витребування пояснень у самого декларанта. Під час таких перевірок можуть бути залучені експерти для оцінки вартості майна, аналізу фінансових операцій тощо.
• Моніторинг способу життя: НАЗК має право здійснювати моніторинг способу життя посадових осіб, якщо є підстави вважати, що їхні витрати не відповідають законним джерелам доходу.

2. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). НАБУ займається розслідуванням корупційних злочинів, зокрема й тих, які виявляються під час перевірки декларацій.

• Передача матеріалів від НАЗК: Якщо НАЗК під час перевірки декларації виявляє ознаки кримінального правопорушення (наприклад, незаконне збагачення), матеріали передаються до НАБУ для проведення розслідування.
• Власні розслідування: НАБУ може самостійно розпочинати розслідування на підставі інформації, отриманої з інших джерел, у тому числі з декларацій.

3. Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). САП забезпечує процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях, які розслідує НАБУ.

• Підтримання обвинувачення: САП підтримує обвинувачення у суді у справах про корупцію, пов'язаних з недостовірним декларуванням.

4. Суди. Суди розглядають справи про корупцію, пов'язані з недостовірним декларуванням, і виносять вироки.

Хто декларує? Важливо розуміти, хто зобов'язаний подавати електронні декларації. Це:

• Високопосадовці (Президент, Голова Верховної Ради, Прем'єр-міністр)
• Депутати Верховної Ради
• Судді
• Прокурори
• Керівники центральних органів виконавчої влади
• Керівники державних підприємств
• Інші посадові особи, визначені законом.

Що перевіряється в декларації? Декларація містить інформацію про:

• Доходи (зарплата, пенсія, дивіденди, роялті тощо)
• Майно (нерухомість, земельні ділянки, транспортні засоби, цінні папери тощо)
• Витрати (витрати на придбання майна, подорожі, навчання тощо)
• Зобов'язання за фінансовими зобов'язаннями (кредити, позики тощо)
• Майно близьких осіб (члени сім'ї першого ступеня споріднення).

Підсумовуючи: Перевірка декларацій – це комплексний процес, в якому залучені різні органи державної влади. Метою цього процесу є виявлення та припинення незаконного збагачення, запобігання корупції та забезпечення прозорості діяльності посадових осіб. Ефективність цієї системи залежить від злагодженої роботи всіх залучених органів, а також від активної участі громадянського суспільства у моніторингу та контролі за декларуванням.

Сподіваюся, це пояснення було корисним для вас. Якщо у вас виникнуть додаткові питання, звертайтеся!