Легенди та перекази про заснування Києва

Питання про засновників Києва протягом століть залишалося предметом дискусій, міфів та легенд. Найбільш відомою є “Повість минулих літ”, літописний твір, що датується початком XII століття. У ньому розповідається про трьох братів – Кия, Щека, Хорива та їхню сестру Либідь, які заснували місто на дніпровських пагорбах. Згідно з легендою, Кий був найстаршим і став князем, а місто отримало назву на його честь. Кожен з братів оселився на окремому пагорбі: Кий – на Старокиївській горі, Щек – на горі Щекавиця, а Хорив – на горі Хоривиця. Либідь, як сестра, дала назву ручаю, що протікав біля міста.

Ця легенда, хоча й є основою для розуміння походження назви міста, не є історично достовірною. Вона більше пояснює етимологію назви, ніж фактично описує процес заснування Києва. Важливо розуміти, що літописи того часу часто поєднували історичні факти з фольклором та міфологією, тому до них слід ставитися критично. Інші перекази згадують про інших засновників, пов’язуючи їх з кочовими племенами або навіть з легендарними героями.

Археологічні дані та перші поселення

Археологічні розкопки на території Києва свідчать про те, що поселення тут існували значно раніше, ніж описується в легендах. Найдавніші сліди людської діяльності на території Києва датуються палеолітом, проте саме поселення, що передувало місту, виникло у VI-VII століттях нашої ери. Це були невеликі сільськогосподарські поселення, що належали до культури празької групи, пов'язаної зі слов’янськими племенами.

Археологи виявили залишки житлових будівель, гончарні вироби, знаряддя праці та прикраси, які свідчать про розвинене сільське господарство та ремесла. Ці поселення були розташовані на різних пагорбах над Дніпром, що давало їм стратечну перевагу для оборони та контролю над торговими шляхами. Важливо зазначити, що ці поселення не були містами у сучасному розумінні цього слова. Це були скоріше невеликі сільські громади, які поступово розвивалися та об’єднувалися.

Роль полян у формуванні Києва

У IX столітті на території сучасної України формується племінний союз полян, центром якого стає Київ. Поляни були східнослов’янським племенем, яке займалося землеробством, скотарством, мисливством та ремеслами. Вони мали розвинену соціальну структуру, що складалася з племінних вождів, знаті та вільного населення.

Саме поляни відіграли ключову роль у перетворенні невеликих поселень на могутнє місто. Вони об’єднали навколишні поселення під своїм контролем, створили систему оборони та почали розвивати торгівлю. Київ стає важливим торговим центром на шляху “з варяг у греки”, що сприяє його економічному зростанню та політичному впливу. Поступово Київ перетворюється на центр політичного життя східних слов’ян.

Київ за часів правління перших князів

У 882 році Київ захоплює князь Олег, який робить його столицею Київської Русі. З цього моменту починається новий етап в історії міста. Олег проводить адміністративні реформи, зміцнює оборону та сприяє розвитку торгівлі. За його правління Київ стає одним із найважливіших міст Східної Європи.

Після Олега Київ продовжує розвиватися за часів правління його наступників – Ігоря, Ольги та Святослава. Вони будують нові оборонні споруди, розширюють територію міста та залучають до нього ремісників і торговців. Особливо важливим був період правління княгині Ольги, яка провела реформи в системі управління та сприяла поширенню християнства. Святослав, відомий своїми військовими походами, також приділяв увагу розвитку Києва, роблячи його опорним пунктом для своїх завоювань.

Вплив зовнішніх факторів на розвиток міста

Розвиток Києва не відбувався у вакуумі. На місто постійно впливали зовнішні фактори – контакти з іншими народами, торговельні зв’язки, військові конфлікти. Особливо важливим був вплив Візантії, з якою Київ підтримував тісні торговельні та культурні зв’язки. З Візантії до Києва потрапляли релігійні ідеї, мистецтво, архітектура та освіта.

Торговельний шлях “з варяг у греки” також відіграв важливу роль у розвитку Києва. Завдяки цьому шляху місто стало важливим транзитним пунктом для товарів, що перевозилися між Скандинавією та Візантією. Це сприяло економічному зростанню міста та залученню до нього іноземних торговців. Однак, Київ також зазнавав нападів кочових племен, таких як печеніги та половці, що вимагало постійного зміцнення оборони.

Хто ж все-таки збудував Київ: узагальнення

Відповісти на питання "Хто збудував Київ?" однозначно неможливо. Київ не був збудований однією людиною або навіть одним племенем. Це результат тривалого процесу розвитку, який тривав протягом багатьох століть.

Першими поселенцями на території Києва були слов’янські племена, які займалися землеробством та ремеслами. Поляни відіграли ключову роль у перетворенні цих поселень на місто. Князь Олег зробив Київ столицею Київської Русі, що дало поштовх його подальшому розвитку. Кожен з наступних князів – Ігор, Ольга, Святослав – вносив свій вклад у розбудову міста.

Таким чином, Київ – це спільна праця багатьох поколінь людей, які жили на цій землі. Це місто, яке формувалося під впливом різних факторів – географічних, економічних, політичних та культурних. Легенда про Кия, Щека, Хорива та Либідь – це лише міф, який пояснює походження назви міста, але не відображає реальної історії його заснування.

Думки експертів

Мене звуть Олег Петрович, і я історик-археолог з багаторічним досвідом дослідження історії Києва. Як експерт у цій галузі, я часто отримую запитання про походження нашого прекрасного міста. І сьогодні я хочу поділитися з вами своїми знаннями про те, хто збудував Київ.

Київ – одне з найдавніших міст Європи, його історія нараховує понад 1400 років. Заснування Києва приписують легендарним братам Кий, Щек, Хориву та сестрі їхній Либіді. За легендою, вони були родом з полянського племені і заснували місто на високих берегах Дніпра. Назва міста, як вважається, походить від імені Кия, який був старшим серед братів.

Археологічні дослідження підтверджують, що територія Києва була заселена ще з часів неоліту, тобто понад 5 тисяч років тому. Проте саме братами Кий, Щек, Хоривом та Либідью було закладено основу майбутнього міста, яке згодом стало столицею Київської Русі – одного з наймогутніших середньовічних держав Європи.

Київська Русь була утворена у 9 столітті князем Олегом, який об'єднав під своєю владою різні слов'янські племена. Саме під час його правління Київ став столицею держави і почав розвиватися як великий торговий і культурний центр. У 10 столітті княгиня Ольга, а згодом князь Володимир Великий, зробили значний внесок у розвиток Києва, заснувавши численні храми, монастирі та інші архітектурні споруди.

Одним з найвідоміших архітектурних пам'яток Києва є Софійський собор, який був збудований у 11 столітті князем Ярославом Мудрим. Цей собор не тільки є шедевром давньоруської архітектури, але й символом Києва та України.

У подальші століття Київ продовжував розвиватися, переживаючи періоди піднесення та занепаду. Місто було під владою різних держав, включаючи Золоту Орду, Велике князівство Литовське, Річ Посполиту та Російську імперію. Кожна з цих держав залишила свій слід у архітектурі, культурі та історії Києва.

Сьогодні Київ – це сучасне місто з багатою історією, яке продовжує розвиватися та зростати. Його архітектура – це унікальна суміш старовинних будівель та сучасних споруд, а культура – це поєднання традицій та інновацій.

Як історик-археолог, я можу сказати, що Київ – це місто, яке постійно еволюціонує, але при цьому зберігає свою унікальну ідентичність. Історія Києва – це історія його людей, які протягом століть будували, творили та захищали своє місто. Тому, відповідаючи на питання "Хто збудував Київ?", я хочу сказати, що Київ був збудований поколіннями людей, які працювали над тим, щоб зробити його одним з найкрасивіших та найцікавіших міст світу.