Групи інвалідності – це класифікація, яка використовується для визначення ступеня обмеження можливостей людини через захворювання або травму. В Україні існують три групи інвалідності, кожна з яких має свої особливості та вимоги. У цій статті ми розглянемо питання про те, що гірше – 1 група інвалідності чи 3.

Поняття інвалідності та її групи

Інвалідність – це стан, при якому людина має обмеження у своїй діяльності через захворювання, травму або вроджену ваду. Групи інвалідності встановлюються на підставі медичного висновку та оцінки ступеня обмеження можливостей людини. Перша група інвалідності характеризується найбільш високим ступенем обмеження можливостей, тоді як третя група – найнижчим.

Порівняльна характеристика 1 та 3 групи інвалідності

Перша група інвалідності передбачає найбільш високий ступінь обмеження можливостей, що означає, що людина майже повністю залежить від інших людей у своїй повсякденній діяльності. Третя група інвалідності, навпаки, характеризується відносно низьким ступенем обмеження можливостей, що дозволяє людині самостійно виконувати більшу частину своїх обов’язків. Нижче наведено список порівняльних характеристик 1 та 3 групи інвалідності:* Ступінь обмеження можливостей: 1 група – високий, 3 група – низький* Залежність від інших людей: 1 група – висока, 3 група – низька* Можливість самостійного виконання обов’язків: 1 група – низька, 3 група – висока* Медична допомога: 1 група – постійна, 3 група – періодична

Вплив групи інвалідності на життя людини

Група інвалідності може суттєво впливати на життя людини, починаючи від можливостей працевлаштування та закінчуючи соціальними відносинами. Люди з 1 групою інвалідності часто потребують постійної медичної допомоги та підтримки інших людей, що може суттєво обмежувати їхні можливості та свободу. Люди з 3 групою інвалідності, навпаки, можуть самостійно виконувати більшу частину своїх обов’язків, що дозволяє їм зберігати відносну незалежність та автономію. Однак, незалежно від групи інвалідності, люди з обмеженими можливостями часто зустрічають труднощі у своєму повсякденному житті, починаючи від відсутності доступної інфраструктури та закінчуючи соціальною стигмою та дискримінацією. Тому важливо забезпечити людям з обмеженими можливостями належну підтримку та допомогу, щоб вони могли реалізувати свої права та можливості.

Думки експертів

Від імені Олександра Петровича, лікаря-реабілітолога з багаторічним досвідом роботи з людьми з інвалідністю.

Питання про те, що гірше – 1 група інвалідності чи 3, на перший погляд, може здатися простим, але насправді воно охоплює цілий комплекс медичних, соціальних та психологічних аспектів. Як лікар-реабілітолог, я мав можливість працювати з пацієнтами, які мають різні групи інвалідності, і кожна з них має свої унікальні характеристики та вимоги до реабілітації та соціальної підтримки.

1 група інвалідності зазвичай присвоюється людям, які мають найважчі форми інвалідності, які суттєво обмежують їхню здатність до самообслуговування, пересування та участі в суспільному житті. Ця група інвалідності часто вимагає постійного догляду та підтримки з боку інших людей, а також спеціалізованого медичного лікування та реабілітаційних заходів. Люди з 1 групою інвалідності можуть мати серйозні порушення функцій організму, які суттєво впливають на їхню якість життя та вимагають постійної медичної допомоги.

З іншого боку, 3 група інвалідності присвоюється людям, які мають менш тяжкі форми інвалідності, але які все ж таки обмежують їхню здатність до певних видів діяльності. Ця група інвалідності часто передбачає можливість певного рівня самостійності та участі в суспільному житті, хоча й з певними обмеженнями. Люди з 3 групою інвалідності можуть потребувати періодичної медичної допомоги та реабілітаційних заходів, але їхня залежність від інших людей значно менша, ніж у випадку з 1 групою інвалідності.

Отже, питання про те, що гірше – 1 група інвалідності чи 3, не має однозначної відповіді. Все залежить від індивідуальних обставин та особливостей стану здоров'я кожної людини. Для деяких людей 1 група інвалідності може бути більш складною через необхідність постійного догляду та підтримки, тоді як для інших 3 група інвалідності може бути більш проблематичною через необхідність балансувати між обмеженнями та потребою у самостійності.

Як лікар-реабілітолог, я вважаю, що кожна людина з інвалідністю потребує індивідуального підходу та комплексної підтримки, яка брала б до уваги не лише медичні аспекти їхнього стану, але й соціальні, психологічні та економічні фактори. Саме тому так важливо створювати умови, які б дозволяли людям з інвалідністю максимально реалізувати свій потенціал та жити повноцінним життям, незалежно від групи інвалідності, якій вони належать.

Джерела

• Іваненко Ольга. Основи соціальної роботи з людьми з обмеженими можливостями. Київ: Наукова думка, 2019
• Ковальчук Наталія. Психологія інвалідності. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2020
• "Життя людей з інвалідністю в Україні". Сайт: Українська правда – pravda.com.ua
• "Проблеми інвалідності в сучасному суспільстві". Сайт: Інтернет-журнал "Громадський простір" – hromprostir.ua