Тестування програмного забезпечення є важливим етапом у процесі розробки програмних продуктів. Воно дозволяє виявити помилки, недоліки та інші проблеми, які можуть вплинути на якість та стабільність програми. Серед різних типів тестування виділяють Regression та Confirmation тестування. У цій статті ми розглянемо визначення, мету та різницю між цими двома типами тестування.

Regression тестування: визначення та мета

Regression тестування – це тип тестування, який проводиться після внесення змін до програмного забезпечення. Ці зміни можуть бути пов’язані з виправленням помилок, додаванням нових функцій або оптимізацією коду. Метою Regression тестування є забезпечення того, що внесені зміни не вплинули негативно на роботу програми та не викликали нових помилок. Під час Regression тестування проводяться повторні тести тих же самих функцій та сценаріїв, які вже були протестовані раніше. Це дозволяє виявити будь-які негативні зміни, які могли виникнути внаслідок внесених змін.

Confirmation тестування: визначення та мета

Confirmation тестування – це тип тестування, який проводиться після виправлення помилок або дефектів у програмному забезпеченні. Метою Confirmation тестування є підтвердження того, що виправлені помилки або дефекти більше не присутні у програмі. Під час Confirmation тестування проводяться тести тих же самих сценаріїв та функцій, які раніше викликали помилки або дефекти. Це дозволяє підтвердити, що виправлення були успішними та програма працює правильно.

Різниця між Regression та Confirmation тестуванням

Хоча Regression та Confirmation тестування мають деякі спільні риси, між ними існує суттєва різниця. Основна різниця полягає у меті та обсязі тестування. Regression тестування проводиться після внесення будь-яких змін до програмного забезпечення, тоді як Confirmation тестування проводиться після виправлення конкретних помилок або дефектів. Крім того, Regression тестування охоплює більший обсяг тестування, оскільки воно включає повторні тести всіх функцій та сценаріїв, які могли бути вплинути внесеними змінами. Confirmation тестування, навпаки, зосереджується на конкретних сценаріях та функціях, які раніше викликали помилки або дефекти.

Наступний список підсумовує основні різниці між Regression та Confirmation тестуванням:

• Regression тестування проводиться після внесення будь-яких змін до програмного забезпечення
• Confirmation тестування проводиться після виправлення конкретних помилок або дефектів
• Regression тестування охоплює більший обсяг тестування
• Confirmation тестування зосереджується на конкретних сценаріях та функціях, які раніше викликали помилки або дефекти

Підсумовуючи, Regression та Confirmation тестування є важливими етапами у процесі розробки програмних продуктів. Вони дозволяють виявити помилки, недоліки та інші проблеми, які можуть вплинути на якість та стабільність програми. Розуміння різниці між цими двома типами тестування дозволяє розробникам та тестувальникам ефективніше планувати та проводити тестування, а також забезпечувати високу якість програмних продуктів.

Думки експертів

Мене звуть Іваненко Сергій Миколайович, і я експерт у галузі тестування програмного забезпечення. За понад 10 років досвіду роботи у цій сфері, я мав можливість працювати над різними проектами, від розробки мобільних додатків до створення великих корпоративних систем. Одним із ключових аспектів моїєї роботи є забезпечення якості програмного забезпечення, а саме тестування.

Тестування програмного забезпечення – це процес перевірки того, чи відповідає програма вимогам і специфікаціям, а також чи вона працює правильно у різних умовах. Серед різних типів тестування, два найважливіших – це регресійне тестування (regression testing) і підтверджувальне тестування (confirmation testing). Ці два типи тестування часто плутають між собою, але вони мають суттєві відмінності.

Регресійне тестування – це процес перевірки того, чи не з'явилися нові помилки або дефекти у програмному забезпеченні після внесення змін, оновлень або виправлень. Цей тип тестування проводиться для того, щоб переконатися, що зміни, внесені до програми, не впливають негативно на її роботу. Регресійне тестування може включати повторне виконання попередніх тестів, а також виконання нових тестів, розроблених спеціально для перевірки внесених змін.

Підтверджувальне тестування, з іншого боку, – це процес перевірки того, чи були виправлені дефекти або помилки, виявлені під час попереднього тестування. Цей тип тестування проводиться для того, щоб переконатися, що дефекти, які були виявлені, були успішно виправлені і програма працює правильно. Підтверджувальне тестування часто проводиться після регресійного тестування, щоб підтвердити, що зміни, внесені до програми, були успішними.

Отже, головна різниця між регресійним і підтверджувальним тестуванням полягає у їхніх цілях. Регресійне тестування проводиться для того, щоб переконатися, що зміни, внесені до програми, не впливають негативно на її роботу, тоді як підтверджувальне тестування проводиться для того, щоб підтвердити, що дефекти, які були виявлені, були успішно виправлені.

Для прикладу, якщо ми розробляємо нову версію мобільного додатка, ми можемо провести регресійне тестування, щоб переконатися, що нові функції не впливають негативно на роботу існуючих функцій. Після того, як ми виправимо деякі дефекти, виявлені під час регресійного тестування, ми можемо провести підтверджувальне тестування, щоб підтвердити, що ці дефекти були успішно виправлені.

У висновку, регресійне і підтверджувальне тестування – це два важливих типи тестування, які допомагають забезпечити якість програмного забезпечення. Регресійне тестування проводиться для того, щоб переконатися, що зміни, внесені до програми, не впливають негативно на її роботу, тоді як підтверджувальне тестування проводиться для того, щоб підтвердити, що дефекти, які були виявлені, були успішно виправлені. Як експерт у галузі тестування програмного забезпечення, я рекомендую проводити обидва типи тестування, щоб забезпечити високу якість програмного забезпечення.