Наука є систематичним та методичним пошуком знань про природний світ. Вона базується на спостереженнях, експериментах та аналізі даних для формування теорій та законів, які описують поведінку природи. Наука є динамічною та постійно розвивається, оскільки нові відкриття та дослідження можуть змінити наше розуміння світу.

Наука та її основні принципи

Наука будується на кількох фундаментальних принципах. По-перше, вона базується на емпіричних даних, тобто на спостереженнях та вимірюваннях, які можна перевірити та повторити. По-друге, наука використовує логічний та раціональний підхід для аналізу даних та формування висновків. По-третє, наукові теорії та гіпотези повинні бути перевірені та підтверджені експериментально. Ці принципи забезпечують, що наукові знання є надійними та довіряними.

Ненаука, з іншого боку, не відповідає цим принципам. Ненаука може бути заснована на особистих переконаннях, суперечливих даних або відсутності емпіричних доказів. Ненаука часто використовує логічні помилки, такі як підтверджувальне упередження або помилкові аналогії, для підтримки своїх тверджень.

Ненаука та її характеристики

Ненаука часто характеризується відсутністю критичного мислення та відсутністю відкритості до нових ідей. Ненаука може бути заснована на авторитеті чи традиції, а не на емпіричних даних. Ненаука часто використовує складну термінологію чи жаргон для створення ілюзії науковості, але насправді не має жодної наукової цінності.

Ненаука може проявлятися у різних формах, таких як псевдонаука, містицизм чи окультизм. Псевдонаука часто використовує наукові терміни та методи для опису явищ, які не мають наукового пояснення. Містицизм та окультизм часто базуються на особистих переконаннях та духовних практиках, які не мають наукового підтвердження.

Критерії розрізнення науки та ненауки

Розрізнення науки та ненауки є важливим для забезпечення якості наукових знань. Наступний список містить деякі критерії, які можна використовувати для розрізнення науки та ненауки:* Емпіричні дані: Наука базується на емпіричних даних, тоді як ненаука часто використовує особисті переконання чи відсутність даних.* Логічний підхід: Наука використовує логічний та раціональний підхід для аналізу даних, тоді як ненаука часто використовує логічні помилки.* Верифікація: Наукові теорії та гіпотези повинні бути перевірені та підтверджені експериментально, тоді як ненаука часто не піддається верифікації.* Відкритість: Наука є відкритою до нових ідей та даних, тоді як ненаука часто є закритою та догматичною.

Розрізнення науки та ненауки є важливим для забезпечення якості наукових знань та для розвитку наукових досліджень. Наука є систематичним та методичним пошуком знань про природний світ, тоді як ненаука часто базується на особистих переконаннях чи відсутності емпіричних даних. Використання критеріїв розрізнення науки та ненауки може допомогти нам відрізнити наукові знання від ненаукових тверджень.

Думки експертів

Карл Поппер, австрійсько-британський філософ, спеціаліст з філософії науки, вважає, що наука відрізняється від ненауки наявністю фальсифіковності, тобто здатністю бути спростованою експериментально. Наукове знання повинно бути відкритим для перевірки та критики, а також мати можливість бути зміненим або відкинутим, якщо нові дані чи спостереження суперечать існуючим теоріям.

Наука базується на спостереженні, експерименті та логічному висновку. Науковці формулюють гіпотези, які потім піддаються перевірці за допомогою експериментів та спостережень. Якщо результати підтверджують гіпотезу, вона стає теорією, але якщо результати суперечать гіпотезі, вона повинна бути змінена або відкинута.

Наприклад, теорія гравітації Ісаака Ньютона була науковою теорією, оскільки вона була заснована на спостереженні та експерименті, і її передбачення могли бути перевірені та підтверджені. Однак, коли Альберт Ейнштейн розробив свою теорію відносності, він показав, що теорія Ньютона була лише наближенням, і його власна теорія була більш точною. Це є прикладом того, як наука розвивається та змінюється через процес фальсифікації та перевірки.

З іншого боку, ненаука часто не має фальсифіковності та не піддається перевірці. Наприклад, астрологія стверджує, що позиція зірок та планет може впливати на людське життя, але ці ствердження не можуть бути перевірені чи спростовані експериментально. Астрологія не є науковою дисципліною, оскільки вона не має фальсифіковності та не піддається перевірці.

Отже, наука відрізняється від ненауки наявністю фальсифіковності, відкритістю для перевірки та критики, а також здатністю бути зміненим або відкинутим, якщо нові дані чи спостереження суперечать існуючим теоріям. Наукове знання повинно бути засноване на спостереженні, експерименті та логічному висновку, а не на догмах чи необґрунтованих ствердженнях.

Джерела

• Ковальчук Олександр. Філософія науки. Київ: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2018
• Ляшенко Олена. Методологія наукових досліджень. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2020
• "Наука проти псевдонауки". Сайт: Український науковий клуб – nauka.club
• "Як відрізнити науку від ненауки". Сайт: Науковий простір – nauka.in.ua