Закулісся початку великої війни: де схибив Зеленський та які причини глухого кута?
24 лютого 2022 року світ сколихнула новина про повномасштабне вторгнення росії в Україну. Відтоді минуло понад два роки, а питання про те, чи можна було запобігти цій трагедії, досі залишається відкритим. Аналіз подій, що передували війні, виявляє низку помилок та упущень, а також ставить під сумнів роль ключових осіб в українській владі. Особлива увага зосереджується на діях та впливі Андрія Єрмака, глави Офісу Президента України.
До війни Україна неодноразово отримувала сигнали про наростаючу російську агресію. Розвідки західних країн попереджали про концентрацію військ біля кордону, ймовірні сценарії нападу та необхідність посилення оборони. Однак реакція української влади була неоднозначною. Замість активної мобілізації ресурсів та звернень за допомогою до союзників, спостерігалася певна недооцінка загрози та спроби заспокоїти населення.
Одним із ключових моментів, який викликає багато запитань, є роль Андрія Єрмака у процесі переговорів з росією та його вплив на прийняття стратегічних рішень. Критики стверджують, що Єрмак надмірно покладався на особисті контакти з помічниками російського президента Володимира путіна, зокрема з Дмитром Козаком, і вірив у можливість досягнення компромісу шляхом прямих переговорів. Ця стратегія дозволила росії виграти час для нарощування військової присутності та підготовки до вторгнення.
Зокрема, викликає питання інформація про те, що Єрмак наполягав на продовженні дії "нормандського формату" навіть після того, як стало очевидним його непрацездатність. Цей формат передбачав зустрічі лідерів України, росії, Німеччини та Франції для обговорення ситуації на Донбасі. Багато експертів вважають, що "нормандський формат" використовувався росією як інструмент для легітимізації окупації Криму та підтримки сепаратистів на Донбасі.
Крім того, Єрмака звинувачують у недооцінці ризиків відключення України від російських енергоносіїв. Напередодні війни Україна значною мірою залежала від імпорту газу та електроенергії з росії. Відмова від російських ресурсів могла б послабити енергетичний шантаж Кремля, але ця ідея не отримала належної підтримки з боку Офісу Президента.
Важливо зазначити, що відповідальність за початок війни лежить не лише на українській стороні. росія несла і несе повну відповідальність за агресію проти України. Однак аналіз внутрішніх факторів дозволяє краще зрозуміти причини того, чому Україна опинилася в такій складній ситуації.
Сьогодні Україна стоїть перед викликом звільнення окупованих територій та забезпечення своєї безпеки в майбутньому. Для цього необхідно провести ретельний аналіз помилок минулого та винести з них уроки. Питання про роль Андрія Єрмака та його вплив на прийняття рішень потребує прозорого розслідування та публічного обговорення. Лише так можна забезпечити підзвітність влади перед народом та запобігти повторенню подібних трагедій у майбутньому.
Подальший розвиток подій покаже, чи зможе Україна подолати наслідки війни та побудувати сильну і незалежну державу. Але без чесного осмислення минулого це завдання буде значно складнішим.
