Що можна віднести до Інтернету речей: приклади та сфери застосування

До Інтернету речей належать будь-які фізичні предмети, які мають датчики, електроніку і підключення до мережі та обмінюються даними без постійної участі людини: розумні лампи, термостати, камери, фітнес-браслети, розумні годинники, датчики диму і протікання, розумні розетки, побутова техніка з керуванням через застосунок, GPS-трекери, промислові датчики на заводах, розумні лічильники електроенергії, води і газу, датчики вологості ґрунту в сільському господарстві, системи розумного міста — від світлофорів до датчиків якості повітря. Головна ознака не «розумна» назва, а три речі разом: пристрій збирає дані, передає їх мережею і на основі цього щось робить або допомагає вирішити людині.

Саме тому до Інтернету речей не належать звичайний смартфон чи ноутбук самі по собі: вони інструменти керування, а не «речі» з датчиками середовища. А от розумна колонка, яка слухає команди і керує будинком, — так. Далі розбираємо головні категорії, як це працює, де застосовується і на що звертати увагу при виборі.

Як влаштований Інтернет речей

Типова система складається з чотирьох ланок. Перша — самі пристрої з датчиками: температури, руху, вологості, освітлення, тиску, геолокації, пульсу. Друга — зв’язок: Wi-Fi, Bluetooth, мобільні мережі, а також спеціальні енергоощадні протоколи для датчиків, що працюють роками від однієї батареї. Третя — платформа обробки: хмарний сервіс або локальний хаб, який збирає дані, аналізує їх і приймає рішення. Четверта — дія: увімкнути опалення, надіслати сповіщення, зупинити конвеєр, полити поле.

Важливо розуміти різницю між просто «підключеним» пристроєм і справді «розумним». Розумна лампа, яку можна вмикати з телефона, — це базовий рівень. А система, яка сама вчиться: гасить світло, коли нікого немає, підлаштовує яскравість під час доби, враховує тарифи на електроенергію, — це вже повноцінний сценарій Інтернету речей. Цінність технології саме в автоматизації за даними, а не в пульті у смартфоні.

Розумний будинок

Найвідоміша категорія. Сюди належать розумні термостати, що тримають температуру і економлять опалення; датчики диму, чадного газу і протікання води, які надсилають тривогу на телефон; камери і дверні дзвінки з відео; розумні замки, що відчиняються кодом або відбитком; датчики руху і відкриття вікон; розумні розетки, які міряють споживання і вимикають прилади; роботи-пилососи, що будують карту квартири; пральні машини і холодильники з віддаленим керуванням і діагностикою.

Практична користь будинку — безпека, економія і комфорт. Датчик протікання під пральною машиною коштує небагато, а рятує від ремонту сусідам знизу. Термостат з розкладом знижує рахунки за опалення. Але є нюанс: купувати варто пристрої одного екосистемного стандарту, щоб вони дружили між собою, а не десять різних застосунків. Перед купівлею перевіряйте підтримку спільних протоколів і можливість локальної роботи без хмари.

Носимі пристрої та здоров’я

Фітнес-браслети, розумні годинники, пульсометри, розумні ваги, тонометри з передачею даних у застосунок — усе це Інтернет речей для тіла. Вони міряють пульс, сон, активність, сатурацію, тиск, вагу і будують тренди, які корисні і вам, і лікарю. Окремий напрям — медичні пристрої: датчики глюкози з безперервною передачею показників, розумні інгалятори, кнопки екстреного виклику для літніх людей.

Застереження: побутові гаджети не є медичними приладами, їхні показники орієнтовні. Вони добре показують динаміку — наприклад, що сон погіршився або пульс у спокої виріс, — але діагноз ставить лише лікар. Не приймайте медичних рішень за даними браслета, а використовуйте їх як привід звернутися по консультацію.

Промисловість, транспорт і логістика

У промисловості Інтернет речей називають промисловим: датчики вібрації і температури на верстатах передбачають поломки до зупинки лінії, датчики тиску і витоків стежать за трубопроводами, мітки відстежують переміщення деталей складом. Це економить мільйони, бо одна година простою заводу коштує дорого, а заміна підшипника за прогнозом — дешево.

У транспорті — GPS-трекери автомобілів і вантажів, датчики пального, контроль температури у рефрижераторах з продуктами і ліками, телематика таксопарків, системи контролю водія. У логістиці — розумні склади, де кожен стелаж і кожна палета мають мітку, а система сама веде облік і підказує маршрути комплектувальникам.

Розумне місто та сільське господарство

До міського Інтернету речей належать розумні лічильники електроенергії, води, тепла і газу, що самі передають показники; датчики заповнення сміттєвих баків, які оптимізують маршрути сміттєвозів; датчики якості повітря і шуму; розумне вуличне освітлення, що тьмяніє без перехожих; паркувальні датчики, що показують вільні місця; системи моніторингу мостів і доріг.

В аграрній сфері — датчики вологості і температури ґрунту, метеостанції на полях, системи точного поливу, що вмикаються лише там, де сухо, GPS-трекери техніки, датчики здоров’я тварин: нашийники, що стежать за активністю корів і вчасно сигналізують про хворобу. Фермер отримує менше витрат води і добрив та більший урожай.

Таблиця: категорії Інтернету речей

Безпека: головний ризик

Кожен підключений пристрій — потенційний вхід для зловмисників. Дешеві камери і розетки з заводським паролем ламають масово і включають до ботнетів. Тому правила базові: міняйте стандартні паролі одразу, оновлюйте прошивку, не відкривайте камери в інтернет без потреби, заведіть окрему гостьову Wi-Fi-мережу для розумних пристроїв, вимикайте мікрофони і камери там, де вони не потрібні, читайте, які дані пристрій відправляє і куди.

Окреме питання — приватність. Голосові помічники, камери, дитячі годинники збирають чутливі дані. Перед купівлею дивіться політику конфіденційності виробника, вимкнуте за замовчуванням локальне зберігання краще за хмару невідомо де. Для дитячих пристроїв обирайте відомих виробників із прозорими умовами.

Як обрати пристрої: практичні поради

• Починайте з однієї задачі: безпека, опалення чи освітлення, а не «все одразу».
• Обирайте пристрої одного стандарту, щоб вони працювали в спільних сценаріях.
• Перевіряйте роботу без інтернету: критичні функції мають діяти локально.
• Дивіться на живлення: датчики на батареях мають жити місяцями, а не тижнями.
• Читайте відгуки про застосунок: поганий застосунок знецінює хороший пристрій.
• Рахуйте сукупну вартість: пристрій плюс можлива підписка на хмарні функції.

Питання та відповіді

Чи є телевізор зі Smart TV частиною Інтернету речей?
Прикордонний випадок: сам по собі це підключений пристрій, а частиною системи він стає, коли бере участь у сценаріях — наприклад, показує зображення з дверного дзвінка або вимикається за датчиком присутності.

Чи потрібен хаб для розумного будинку?
Для двох-трьох Wi-Fi-пристроїв ні, а для десятків датчиків — так: хаб об’єднує різні протоколи, виконує сценарії локально і зменшує навантаження на мережу.

Чи працюватимуть пристрої при відключенні світла?
Більшість — ні, тому для критичних функцій на кшталт сигналізації передбачайте резервне живлення і мобільний зв’язок.

Ігор Савченко, інженер з автоматизації та викладач курсів з embedded-систем, на наше прохання: «Люди часто думають, що Інтернет речей — це лампочка з телефона. Насправді це замкнений цикл: виміряли, передали, проаналізували, виконали дію. Моя порада новачкам: купуйте під задачу, а не під враження. Датчик протікання і диму окупаються в перший же інцидент, а десяток різнокольорових ламп без сценаріїв — це іграшка на тиждень. І завжди спочатку безпека: унікальні паролі, оновлення, окрема мережа».